Сиротенко М. О.
З урахуванням усіх причин умовний споживач в Україні в середньому протягом року не отримує послуг з електропостачання 1279 хвилин (21,3 години), в той же час за кордоном цей показник за 2009 рік становив 84,3 хв. [1]. За статистикою найбільша кількість аварійних відключень відбувається в сільських розподільних мережах напругою 10 кВ, наслідком чого є недовідпуск електроенергії. Для підвищення структурної надійності розподільних електричних мереж використовують установку додаткових засобів (ЗПН).
Однією з актуальних задач при установці ЗПН є оптимізація місць розміщення, індикаторних пристроїв для виявлення пошкодженої ділянки мережі.
Такі пристрої особливо ефективні в електричних мережах, напругою 6-20 кВ та встановлюються в місцях розгалуження лінії, на перших опорах після розгалуження. Вони фіксують появу струму короткого замикання на ділянці магістралі лінії або відгалуженні за точкою установки пристрою і дають інформацію при пошуку місця пошкодження на відключеній лінії.
Це дає можливість обслуговуючому персоналу, у разі пошкодження лінії, не обходити всю лінію цілком, а тільки пошкоджену ділянку. В електричних мережах набули широкого поширення покажчики пошкоджених ділянок типу УПУ-1, розроблені Союзтехенерго спільно з Туленерго, і більш досконалі покажчики короткого замикання типу УКЗ.
Згідно [2,3], час перерв в електропостачанні споживачів в розрахунку на одне стійке пошкодження (стосовно до розподільних мереж сільських регіонів) рекомендується визначати за формулою:
де:
ti - час відновлення нормального електропостачання споживачів при пошкодженні i-ї ділянки, год;
tdi - тривалість етапу з моменту відключення лінії до початку пошуку пошкодженої ділянки лінії, з урахуванням переїзду і пробного вмикання головного вимикача лінії, год;
tni - тривалість етапу пошуку пошкодженої ділянки, з урахуванням можливого аналізу диспетчерською службою інформації від споживачів електричної енергії, год;
tлi - тривалість етапу локалізації пошкодженої ділянки, год;
tвi - тривалість етапу включення навантажень, які можуть отримувати живлення при виведенні зі схеми пошкодженої ділянки, існуючими засобами підвищення надійності, год;
tхi - тривалість етапу обходу пошкодженої ділянки для виявлення місця пошкодження, год;
tрi - тривалість етапу ремонту та включення лінії в нормальний режим, год.
Тобто, в залежності від схеми розташування індикаторних пристроїв зменьшується час, що витрачається на пошук місця пошкодження лінії, який складається з tni та tхi.
Таким чином середній час, що витрачається на пошук місця пошкодження в мережі визначаєтся:
де:
tпошуку - сумарна відстань, яку долає ремонтна бригада для пошуку місць пошкодження лінії, км;
Sx - сумарна відстань, яку долає ремонтна бригада під час обходу пошкоджених ділянок для виявлення місця пошкодження, км;
Kkp - коефіцієнт кривизни доріг по відношенню до повітряної прямої, що з'єднує кінцеві точки маршруту переїзду бригади;
Vn - середня швидкість руху бригади, км/год;
Vx - середня швидкість обходу пошкодженої ділянки, км/год;
m - кількість точок розгалуження лінії.
З формули (2) видно, що схема розташування індикаторних пристроїв має вплив тільки на величини та , який визначається за рекурентною матричною формулами:
де:
Lпосл. та Lотв. - матриці, що визначаються довжинами відрізків між відгалуженнями;
N и Y - матриці, що визначаються наявністю або відсутністю покажчиків пошкодженої ділянки, які обладнані пристроями сигналізації про пошкодження на диспетчерський пункт;
H - матриця, що визначається наявністю або відсутністю покажчиків пошкодженої ділянки, які не обладнані пристроями сигналізації про пошкодження на диспетчерський пункт;
Sx, M, I, Q - робочі матриці.
Таким чином, запропонована математична модель розрахунку часу пошуку місця пошкодження дозволяє враховувати установку відразу декількох видів індикаторних пристроїв і може використовуватися в якості однієї з цільових функцій при вирішенні задачі побудови оптимальної схеми їх розміщення в електричних мережах сільських регіонів напругою 10 кВ.
Список використаної літератури
1. Об аварийности в 2010 году и показатели надежности в электрических сетях 6-150 кВ энергоснабжающих компаний, которые входят в состав НАК «ЭКУ»/ Электрические сети и системы, 2011, №2. - с.32- 42.
2. Надежность систем энергетики и их оборудования. Справочник в 4-х т./ Под общ. Ред. Ю.Н. Руденко. Т.2. Надежность электроэнергетических систем. Справочник/ Под ред. М.Н. Розанова- М.: Энергоатомиздат, 2000. - 568с.
3. Прусс В.Л. Повышение надежности сельских электрических сетей / В.Л. Прусс, В.В. Тисленко. - Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1989. -208с.: ил. - (Промышленность - селу).